Під пралісом, де калину
вітер загинав,
плаче там мала дитина…
- Плаче, бо одна...
Дзвінко пташечка щебече
в темряві кущів...
- Тільки тут дитячі плечі
мерзнуть кілька днів...
Тре долонька сонні очі...
- Хоч лякає ліс,
засинає проти ночі...
в покривалі сліз...
Прохолоду віяв гай…
віднімав надій…
- Боже милий, щастя дай
дівчинці малій!..
1993 г.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2013
автор: Любов Вишневецька