Як сумно, коли друзі забувають,
і тихо змовкає телефон.
Кожен свої клопоти і щастя має,
всіх несе життєвий марафон.
Сумно так, коли нема старих розмов,
посиденьок у кафе.
Коли мчимося стрімголов,
і забуваємо про все.
Гірко, як не маєм що сказати,
"Привіт!" - "Бувай!", чимдужче поспішати.
Лишились тільки спогади хороші,
Тепер турботи - кар'єра, шмотки, тачки, гроші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456456
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2013
автор: Kris_Tina