Наївно

Дай  мені  освідомити  долю,  
Що  тебе  вже  зі  мною  нема.  
Витри  спогади  з  розуму  мого,  
В  яких  мрією  колись  була.  

Гидко  знати,  ким  я  народився,  
Мрійник  поглядів  злого  буття.  
Подивися  де  вже  опинився,  
Хто  без  тебе  не  бачив  життя.  

Я  не  знаю,  що  ще  написати,  
Щоб  тебе  повернути  назад.  
Як  раніше  писав,  що  банально  це,  
Крок  зробити  в  кохання  джихад.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456349
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2013
автор: Антон Вальянос