Елегія



Храм.  Ікони  лик  святий,
і  привабливість,  і  цнота,
всі  існуючі  чесноти
служать  вроді  неземній.

Я  не  знаю,  чому  так
вабить  Ваша  загадковість,
мною  вигадану  повість
нам  не  випаде  читать.

Вже  перейдено  усі
і  зигзаги,  й  повороти,
а  весни  тривожний  дотик
випливає  тільки  з  снів.

Притамоване  "люблю"
мов  крізь  грати,  крізь  залізні.
я  на  горло  власній  пісні
відчайдушно  наступлю.

І  залишиться  навік
ця  печаль  невідворотна-
і  привабливість,  і  цнота,
і  святий  ікони  лик.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456296
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2013
автор: stawitscky