Коли нектар стає цикутою
і б'є тривога навідліг,
коли нестерпною осмутою
лягає ніч на мій поріг,
коли вмовка ефір від відчаю,
й холоне світ від самоти,
я розірву обійми вічності
лише тому, що поруч ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2013
автор: stawitscky