* * *

На  жаль,  ми  вже  собі  створили
Світ  перевернутих  понять,
Життя  своє  перетворили
На  світ  неправедних  занять.
Бо  стали  дуже  „незалежні“
Від  рук  небесного  Отця,
То  впали  в  руки  протилежні
Для  мук  пекельного  кінця.
А  князь  пекельний,  як  противник
Для  Бога  і  Його  створінь,
Щоб  звести  нас  у  свій  могильник
Нам  видає  за  світло  тінь.
Отруту  подає  як  ліки,
Брехню  як  правду  і  бальзам,
Щоб  стали  всі  як  він    каліки
І  як  перевертень  він  сам.
І  ми  ковтаєм  цю  наживку,
Що  на  яскравому  гачку,
А  Правду  вивели  із  вжитку,
Забувши  навіть  про  таку.
І  помираємо  для  Бога
Поховані  в  брехні  живцем
І  вже  потрібна  допомога
Щоб  справитись  з  таким  кінцем.
То  ж    повернімося  до  Бога,
Але  не  так  як  блудний  син,  –
Нехай  до  Отчого  порога
Веде  любов,  а  не  пасив.
Бо  ми  в  боргу  любові  Богу
За  наші  дні  в  Його  руці,
Спасіння  наше  й  допомогу,
Безмежний  всесвіт  і  кінці.
18.02.2003р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455765
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.10.2013
автор: lionet