Обійму твою беззахисну натуру.
Та загляну в розум.
Краплі не дешевого напою в ньому,
Б'ються в кров як посуд.
Зв'яжу руки й викину на острів,
В полум'яну постіль.
Й обійняти зможу тільки простір.
Де є ти і розквіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455371
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2013
автор: Максим Жембровський