Покайтеся, шановні галичани,
Бо винні ви самі у цій біді, –
Що вчора ревні Богові прочани
Сьогодні збочили з Його путі.
Так файно вчора Папу зустрічали,
Що навіть на очах помолодів,
А нині вже лукавого втішали
На Скнилові видовищем чортів.
Хіба не знали, що наш Бог – ревнитель
І за відступництво Він боляче кара,
Мерщій покайтесь, бо сказав Спаситель, –
Без цього всі безглуздо повмира.
Ходіть до церкви – там вогонь не пада
Лиш Ангел ніжно сяде на плече
Якщо у серце щира скруха впаде,
За гріх вам совість дуже упече.
Сусідові поляку передайте
Щоб теж у серце щиро заглянув,
Чи не продав ще батька – запитайте –
Чому так Бог Мазури шмагонув?
Чи може вам разом поміркувати
І пошукати разом в головах –
Чому Він став вам біди насувати,
Чи не за сварку на старих гробах?
Спитайте ще у батьки білорусів
Чи він науку Божу зрозумів, –
Що кару мав у дітях за спокусу,
Коли на Трійцю святом пива звів.
Такий ось вам трикутник без Бермудів,
Де знову щось на голови впаде?..
Скоріш за все це на купайла буде
Коли на Світязі язичництво гуде.
1.08.2002р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455024
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.10.2013
автор: lionet