В мені живе щось Чорне
Темніше ніж ніч
Кольору вугілля
Щось страшніше аніж години очікування на вокзалах
Щось брудніше аніж сліди підошв
Воно було з народження
Буде віками
Його не змити дощем
Солоними сльозами
Не здерти ножем
Те Чорне прокидається восени
Коли роблячи сальто
Листя вниз спадає
Коли так дзвінко розбиваються серця
А галактика повна розчарувань
Й поволі затихає
І небо невтомно ллє свої дощі
Те Чорне заполоняє душу
Зв’язує кайданами думки
Рве на шматки
Й безжально кидає горіти
Попіл
Все що лишилось - попіл
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454950
Рубрика: Верлібр
дата надходження 17.10.2013
автор: КетрінКетрін