Завмирає душа…
Я чудово усе розумію,
Що комусь мій відхід,
Нанесе гострий в спину удар.
Та я тихо піду,
Бо душа при відході зомліє…
Полечу до зірок,
Де немає на обрії хмар.
Перед тим, як іти,
Зі всіма попрощатись зумію,
Напишу для вас всіх,
Дорогого до болю листа.
І тоді я в останнє,
На нашій землі захмелію,
За вас, друзі, я вип’ю
Неземного, міцного вина.
Але там,
У далеких зірках Андромеди,
Я молитися буду,
За тих, хто живе на землі.
І чекатиму з вами,
Єдиного Страшного суду,
Де зберемося разом
І мертві усі і живі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454743
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2013
автор: Віталій Назарук