Мужчини ніколи не плачуть -
Вони мовчки ковтають біль
Їхні сльози лише вітер бачить,
І за снігом маскує їх заметіль.
Рясними дощами миє обличчя осінь
Або сонце улітку засліплює очі,
Та тільки не сльози – мужчини не плачуть,
Невже можна щоб хтось це побачив?
Щоб душу поранену він оголив?
Чи те серце, що стогне від болю?
Мужчини не плачуть – бракує бо сил
Бути слабким, слізьми омиваючи долю.
Вони мовчки прикушують губи
Терпляче лікуючи рани життя,
Усміхаються, від болю зціпивши зуби
Аби тільки не плакало їхнє дитя.
Аби тільки кохану весна обіймала,
Якщо навіть ціна його палить душу.
Мужчини не плачуть – омана,
Просто сльози маскують, мовлячи: «Мушу.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454701
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2013
автор: Оксана Бугрим