Так хочеться бути брутальною,
Розірваною, переламною,
Гострою, колючою, важкою,
Гіркою, сильно, саме тою…
Записаною до психіатра,
Залишеною на десерт,
На завтра,
На останній день,
до армагедону,
Необхідною комусь до скону,
Ніякою, але краще - якоюсь…
За все це я каюсь…
Я коюсь,
Я стаюсь, живу, виживаю.
Така, яка є, з бездни й до краю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454695
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2013
автор: Св. Простота