Вона вірить в чудо, у сонячну казку,
Чекає, неначе Асоль,
Коли доля скине запилену маску,
Зайде світлицю король.
Вона почекає ще трішки. Уміє!
Обранець в дорозі, біжить.
У серці її завжди віра жевріє,
Гасити її не спішить.
Король на коні, у букеті лілеї.
Копита вистукують джаз.
Вже чарами сиплять і ельфи, і феї.
Зближається бажаний час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)