Упала кров на клавіші,
Й скотилася сльоза.
Це все не сльози радості
Розірвана душа.
Цей біль і рана вічності
яка її болить,
Він тихо грає в темряві
Та голос леть тремтить
О Боже як так сталося?
Чом подих не тремтить?
Ти вперше закохалася,
Та вічним сном він спить
Ось тут затихла музика ,
І зрозуміла ти...
Назавжди розірвалися
Серця від самоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2013
автор: A love you