Падають яблука ,
дозрілі світи,
Падають яблука,
де сенс віднайти ?
Зрілість досягнута -
падають долу ?
Вічність не збагнута , -
прошу до столу…
Ми живемо, -
щоб себе віддавати ?
До чого йдемо ?
чи хто знає ?, - не знати.
Ні - не Матерія
править цим рухом ,
Дивна містерія
з всевічним Духом .
Кожного жде на цім світі пора ,
Де не підвладна тобі вже гора ,
Хтось десь промовить тихенько : « Пора «
Час подавати життя на гора.
Падають яблука ,
дозрілі світи,
Падають яблука , -
їм пора йти.
15.10.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454611
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.10.2013
автор: Олекса Терен