Твої листи мов спогади із раю,
Що впали в пекло допекти мені
За те, що дивні миті пам’ятаю
За те, що я належу лиш тобі.
Листи твої із запахом ванілі,
із терпким смаком вже дозрілого вина.
Я відчуваю ти лелієш кожне слово
неначе у листі твоя душа
Твої листи мов нерозквітлі квіти
бутони яких зсохли вже давно.
Твоїм листам вже ніде болю діти -
він падає на моє дно.
Вони мелодії що вже ніхто й ніколи
не чув і не почує з вітру вуст.
Це вище мене, твої сльози – діти,
спокуси пам’яті яким я підкорюсь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454590
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2013
автор: Просто жінка