Красива жінка плаче в самоті.
Нема кому їй з віч утерти сльози.
Красивій жінці не везе в житті.
Комусь веселка - їй лиш дощ і грози.
Красива жінка мрії витяга
І чистить їх хустинкою до блиску.
Та їх щоразу поїда іржа,
Немов голодний пес кістяк із миски.
Красива жінка віри не втрача,
Відкрила навстіж серце, щастя хоче.
Роки минають, а його нема.
Чекайте! Не воно ото стукоче?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)