Береза сива зичить в неба очі (осінній експромт)

Береза  сива  зичить  в  неба  очі.
Ліщини  тінь  в  молитві  б’є  поклони.
Лякають  вікон  сни,  як  поторочі.
І  в  сонця  храм  спішать  ченців  мільйони.

Гуде,  дзвенить  весілля  вітру  пишне.
Жде  гостів  хліб  на  неба  рушничкові.
І  стисне  серце  світле,  …  та  колишнє.
Таке  щось  ніжне,  чисте,  світанкове.

Краде  кропиви  клан  старі  стежини.
Граки  плетуть  сумні  казки  неспішно.
Хапає  чиюсь  осінь  кущ  ожини.
І  я  свою  комусь  віддам  невтішно…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454219
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2013
автор: v1n