та полонь вже…

Дочекався...  Минуло  літо  
спочивати  у  гай  пішло  
нам,  з  тобою,  треба  радіти  
що  не  збулося  -  загуло  

за  степами  за  кучугурами  
за  листочками  скрегіт  в  минулому  
зустрічай  виноробом  підгір'я
потекло  по  сузір'ям  тепло  

то  не  бабине,  дідове  зілля  
то  отрута  отрута  довкілля  
мого  тіла  палаюча  кров  
роз'ятрила,  навіщо  любов?  

павутинням  солоним  повітрям  
по  щоці  твоя  ніжна  долонь  
зупинилась  на  березі  вітром  
та  полонь  вже,  полонь  полонь...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453917
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2013
автор: Ольга Ратинська