Зрадиш мені? - Як вимагатиме закон
Зустрічних скель – сирен гучних, пісень їх гологрудих?
Спокушений – то вже не збитий корабель,
Не зваблений – розтрощений ущент, хоча й гальюн з обличчям – цілий.
Зрадиш мене? – опісля двох ночей
Зголубивши грудним теплом наче малого птаха
Зірвавшись вдосвіта за усіма - до зір - у мандри
Мені закривши світ за сімома – в лункому замку?
Будеш мені? – укотре знайденим
Тим мореплавцем, що блука в відкритім світі стомлено
В безодні всі, хто без причин пірнатиме. І з них
Ти блудним чи святим, та будь – врятований.
Тебе стрічатиму я лагідно і радо
Текучим і летким – упевнена - спокійної немає ради
Тож занудьгуєш – знову йди - собі не будь як зрадник.
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453544
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2013
автор: Ідо-Кіт