Я знаю, що ви думаєте.
Черства, безсердечна.
У вічі мило дурите...
Та це не вкрай доречно.
Я бачу наскрізь всю вашу брехню -
Сміливості нема сказати правду.
Ви радісно підставите свиню
І залюбки дасте лиху пораду.
Мені вже остогидли ваші очі,
Ваш погляд лиса, загнаного в клітку...
Жила б я в самоті і дні, і ночі,
Я мерзла б взимку - зігрівалась влітку.
Мені лиш волю, зашморг зняти з шиї,
Спалити фотографії й листи,
Прогнати думку, яка вовком виє,
Забути все - і світом попливти.
І довго мандрувати, без упину,
Піти туди, де думка лиш цвіла.
Та знаю: без Вкраїни я загину.
Хоч ранить мене зла ваша стріла...
Та все ж навіть між нами є хороші...
Але це рідкість, всім чогось потрібно.
Тепер важливі стали тільки гроші,
А щирі почуття для нас - не гідно.
_______________
28.06.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453383
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.10.2013
автор: † божевілля †