…

Правдиву  істину  колись  сказав  мудрець:
\"Один  лиш  крок  од  любощів  до  муки\".
Цього  не  бачить  лиш  отой  сліпець,
Який  не  знає  гіркоти  розлуки.

Він  вірить,  що  так  буде  повсякчас
І  навіть  смерть  не  владна  роз\'єднати,
І  що  на  віки  в  сплетених  руках  компас
Їм  буде  шлях  до  щастя  намічати.

О  ні!  Не  буде  завжди  так,
Як  хочеться  лише  одному  серцю,
Бо,  як  не  може  буть  на  одязі  будяк,
Отак  і  ти  не  зможеш  завжди  жить  в  його  душі  озерцях.

Одну  пораду  я  прошу  прийми!
Живи  на  повну  ногу  і  радій  всьому  на  світі
І  хай  в  душі  все  рветься  і  болить,  а  ти  живи!!!
Бо  і  на  згарищі  із  часом  розцвітають  квіти.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453369
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2013
автор: Та сама Вільна