Така банальна тема про життя
Такі прості слова: "Заради чого жити?"
Та все ж не можу зрозуміти до пуття,
Чому не можна таємницю цю відкрити?!
Я кожен ранок прокидаюсь, мов зоря
І цілий день шукаю відповідь у місті.
Я б перейшла усі-усі моря,
Аби почути радісні і добрі вісті.
Але, на жаль, я чую лише плач
Жаління люду, кривди і образи.
Не розумію, читачу, пробач,
Чому живу у світі болю та відрази.
Я - як дитина, що не бачила усе,
Як дивна радість, що захоплює раптово.
Як перша зірка, що в собі несе
Маленьке світло для всього живого.
Якщо б один з мільйону, хоч би раз
Сказав людині просто так "Спасибі"
То світ забув би тисячі образ
І зупинився б рух подібний рибі.
"Якби"- єдине слово, що звучить
І ріже слух, коли тримаєшся за нього.
Та в серці все ж надія миготить
І майорить на обрії мала хитка дорога.
Я вірю в те, що прийде день такий
Коли всі люди світу посміхнуться.
І світ всміхнеться, він такий простий
І я така ж, а інші просто озирнуться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453306
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2013
автор: Чеширський котик