Сповідь адепта маленького бога

Я  вірую,  брате,  й  сповідую,
Хоч  чиста  є  совість  чи  ні,  
Я  в  небі  розільюся  крилами
І  хлібом  розтоплюсь  в  вині.

Бачиш,  мій  брате,  як  ірієм
Зграя  зника  в  далині;
Я  бачу  також  як  і  тінями
Лишається  зграя  в  мені.

Я  знаю,  мій  брате,  і  згадую
Ці  дивні  шаманські  пісні,
По  горах  розвіявши  начерки,
Залишу  їх  в  прісній  землі.

Я  бачу,  мій  брате,  й  осмислюю
Границі  й  висоти  межі́,
І  вийти  за  них  я  осмілюся
В  глибокому  й  темному  сні.

Я  вірую,  брате,  й  сповідую,
Що  бог  цей  маленький  в  мені,
Я  в  нім  неодмінно  загублюся,
Як  він  розчинився  в  мені.

Я  знаю,  мій  брат,  це  закінчиться,
Тріумфом  поразки  на  дні,
Життя  не  падіння,  я  вірую,
Життя  -  новий  танець  в  вогні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452681
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.10.2013
автор: M.E.(nachtigall)