Сонечко рідне, матусю,
Трояндо найгарніша весняна
Я низько до землі тобі вклонюся
Твоя дорога повна болю і колючого терна
Ти, моя нене, скільки пережила
Лиш Богу єдиному відомо
Та ти ніколи не складала крила
За своє щастя боролася невтомно
Твій шлях для мене, як взірець
Сили, мужності і волі
Відчайдушний ти гравець
Правило твоє – не підкорятись долі
Надзвичайний і глибокий розум твій
З тобою нікому не зрівнятись
З тобою не варто йти нездарам в бій
Їм знань не досить, щоб змагатись
Я твої руки, мамо, цілую
За недоспані ночі й терпіння
Як найдорожчий скарб тебе ціную
Ти – моя богиня
Нехай життя твоє цвіте, мов сад
Нехай любов, мов чай гарячий зігріває
Хай у всьому буде мир і лад
І біль ніякий серденька не крає
© Леся Приліпко, 29.09.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452636
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.10.2013
автор: Леся Приліпко-Руснак