Проблиски в небі сяють,
Сонце пішло за обрій,
Ліс тихо гасне з краю –
Буде сьогодні добре.
Хмари, як темні зграї,
Знову на нас чатують.
Тільки край неба сяє –
Може й мене почують.
Десь і про мене знають,
Хтось і мене ще любить.
Небо уже згасає,
Як без полінець груба.
Сині, бузково-сині
Небо розкрило крила,
Ніч, як смолиста скриня,
Небо заполонила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452627
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.10.2013
автор: Мірошник Володимир