Відступати давно вже нікуди – відвикай
Якось дивно сповзає стеля і тиснуть стіни
Бо гарячу ранкову каву змінить холодний чай
Кажуть, зміни на краще, та до дідька тобі ці зміни
Ти нарешті попрала постіль, запах його зачах
І притихли істерики в морі минулих вражень
Бо спокійний сон у його обіймах змінить самотній страх
Кажуть, час пролетить, та плювати тобі на «кажуть»
У колонках твоїх думок безупинно лунає крик
хай там що пишуть скайпи, і хай що там говорять твітери
Він коріннями в’їся в душу тобі і (небезслідно!) зник
Ти сама його вибрала, тож хороша моя, терпи тепер
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452552
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2013
автор: Єва Лавінська