***

-Ви  чули?  всеньку  ніч  гриби  стогнали
й  до  пнів  тулились...То-недобрий  знак!
-Та  що  ті  знаки!краще  б  міцно  спали...
В  грибів  спадкове-старість  і  хробак!

-А,знаєте,наснилася  пташина
страшна  кігтява  лапа...Луснув  дах...
І  чорний  дзьоб  зламав  могутні  стіни...
І  матері  дітей  несли  на  спинах...
-Приймайте  наніч  крапельку  ожинову,
а  краще-дві.Знімає  переляк.

-А  бачили-РУДЕ  скотилось  сонце,
як  ягода-  у  темні  погребИ...
як  гнуть  траву  вітрів  холодні  орди...    
як  повзають  по  небу  повні  тОрби...
-Ви  вірите  в  дитячі  байки  досі  ці-
про  білу  смерть  від  білої  крупи?

це-просто  казка,давня  небилиця...
То  ж  не  беріть  дурне  до  голови!

:я  слухала  розмову  двох  мурашок.
За  пів-години  випав  перший  сніг...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452549
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2013
автор: уляна задарма