Та буде осінь, навіть літо,
і буде зло всіх теребить,
і буде також " шито - крито",
коли валюта шелестить.
А після нас - вірші ті сАмі,
і теми витерті до дір;
та жалюгідні душі наші,
шукають вихід у пустир.
І горді прОсті українці,
і пісня в простоті жива;
придумані буденні птиці,-
літають у пусті слова.
Такі наївні всі, аж жалко:
говорять, пишуть без кінця;
не буде безкінечне щастя,
бо мудрість - не проста струна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452532
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2013
автор: Кошкина