Вбила, втоптала у багнюку
Вразливе серце вірного поета,
А він так ніжно ухопив за руку,
Немов востаннє доторкнувся неба…
Принизила, зламала вже навічно
Очищену від бруду душу,
Тепер він часто їде по зустрічній
Щовечора п*ючи якусь отруту…
Достукалась і стала квартирантом
В кімнаті серця, з виглядом на море,
А він ночами працював офіціантом,
Щоб ти побачила весь світ просторий…
Пішла, не спромоглася попрощатись
Без зайвих слів, істерик, докорів сумління,
Сказала, що не бачиш сенсу залишатись
Позбавила поета його вміння..
Забула і прожила з іншим вічність,
А він чекав і не писав ні слова,
Фатальний виїзд знову на зустрічну,
Забрав життя в поета так раптово…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452432
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2013
автор: Цілковито незалежна