Привіт мала чого так кіпішуєш?
Ти як море, хвилями бушуєш…
Присядь, заспокой новокаїном вени
Потрібен час, щоб зрозуміти де твоє місце
Я вірю у погляд твоїх очей зелених
І що у снах блукаєш голою по Ніцці….
Так у більшості замість інтелекту – Гугл і Вікіпедія
Але ти інформативно збагачуєш мій життєвий вимір
Твій збуджений пульс - це основна подія
Щоб постійно бути…свіжими й новими…
Ця осінь завжди актуальна
Холод потрібен для пізнання тепла
Так ти звісно ненормальна
Але віру в мене зберегла…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452413
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2013
автор: EroS