Прийди й врятуй від полум’я земного!
Назовні блідну, а в душі горю!
Навчи прощати і молитись Богу,
Знайди мою серпанкову зорю.
Вкради мене у осені і тиші,
Бо в золоті мовчання потону.
Врятуй любов… вона ще таки дише.
І мрії всі…Або хоча б одну.
Трояндову краплиночку Едему
Знайди для мене десь серед шипів.
Лиш там почую не про нас поему
І Єви трепетливий дзвінкоспів.
Врятуй мене від пам’яті моєї!
Вона неначе страшно-ніжний кат.
Звивається смертельною змією
І жалить болем всіх моїх утрат...
***
Отак роки спливатимуть у пісні,
Де кожна нота – тисячі благань.
Врятуєш? Ні…Уже занадто пізно.
І надто рано для нових страждань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452319
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.10.2013
автор: Lady Christianna