Бо він мені наче незаймане тихе диво
із присмаком сонця, емоцій, чуток і відстаней
Тривожить думки і пронизує серце вістрями,
по венах тече, як туга божевільна злива
бо він мені наче гойдатись на хвилях ніжності,
плести павутинки у шовкову теплу лірику
читати уривки із книг, цілуватись, вірити,
що час пролетить, мимоволі зітре розбіжності
бо він мені наче незаймане тихе диво
і хай кожен вечір мене обпікає відчаєм
та поруч із ним мені більше боятись нічого
бо він моє «так» серед темних безоднь «можливо».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452079
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2013
автор: Єва Лавінська