...Любов роздуває душу
закоханого, яка стає - мов
велика повітряна куля.. .
Вона несе ЙОГО у піднебесся…
Звідти ВІН бачить людей, яких
розділяє земний горизонт на тих,
хто ще живий і тих – хто вже там…
А ВІН піднімається все вище й вище
аж до зірок...
І для закоханого простір –
ВСЕСВІТ,
Час –
ВІЧНІСТЬ!
...І, не дай Бог, якийсь грундаль* –
Невбачай… чи нароком –
доторкнеться тієї кулі…
Від неї, як від мильної бульбашки,
полетять бризки…
А від закоханого…
на грішній землі…
залишиться…
тільки силует
і... мокре
місце…
_____
*Грундаль - брутальна людина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451728
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.09.2013
автор: Олекса Удайко