Ти - маля, на світ уперше дивишся,
І тобі радіють в небі зірки
І усміхнені матусині вилиці,
Світ, як молоко грудне, не гіркий.
Приспів
Табуни із твоїх років їла даль,
Світ вганяв тобі глибоко гостру сталь,
Обривав останні спроби відчаю,
"Ти ніхто!" - неначе світ засвідчував.
***
Ти - юнак, і руки стали сильними,
Борешся за місце під сонцем ти,
Біди, що накочуються хвилями,
Ти долаєш і ідеш до мети.
Приспів
***
Молодість, що проводжала досвідом,
Із очей украла палкість думок,
Ти встаєш, як і раніше, вдосвіта,
Та мовчить до сонця в грудях замок.
Ти - старий, і біг доходить вже кінця,
"Хто я тут?" - спитаєш ти у Душі,
І зірки, що ще маляті всміхалися,
Ланцюги у грудях знищать усі.
Приспів
Веснами в душі проснеться молодість,
І пташок поллється радісний спів,
Вчуєш ти, що звідти дує холодом,
Де душа в полоні штучних замків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451469
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2013
автор: Олександр Обрій