Полісся знову в запахах грибних,
В Карпатах гриб дурманить полонини,
Опеньки й маслючки і «білі», як один,
Лягають зібрані у плетені корзини.
Яка ж то радість «білого» знайти,
Душа співає «гімн грибний» природі,
Від втоми в лісі на мохи лягти
І дякувати лісу і погоді.
Корзини повні і душа цвіте,
А кількість «білих» – ордени на грудях,
Бо справжній гриб, лиш по ночах росте,
Щоб рано–вранці показатись людям.
Людині щастя, як ростуть гриби,
Коли тумани покривають гори,
Чи на Поліссі від грибів сліди,
Гриби ж бо в лісі диво-казки творять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451364
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2013
автор: Віталій Назарук