Розпізнавати почерк цієї осені – просто кайф.
Всі мої музи ходять з ногами босими, дудлять чай.
Миються снами холодними й неквапливими, курять дим.
Падає небо тугими словами-зливами, чорт із ним.
Розпізнавати почерк цієї осені – дивний фах.
Всі мої музи десь пропадають допізна просто так.
І без пояснень лізуть мені у голову, п’ють вино.
Світиться небо срібним відтінком олова, все одно.
Не розпізнати почерк цієї осені просто гріх.
Всі мої музи звЕли мости над просинню, не для всіх.
В передчутті завмерли, коли ж відкриються двері в рай.
Всім моїм музам без тебе ні дня не мріється, приїжджай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451097
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2013
автор: Єва Лавінська