Твоя інопланетність ужалила кожен знак:
Кожну крапку, тире і болючий хиткий апостроф.
Я твій космос тепер відчуваю занадто гостро,
І без нього вже все якось прісно, усе ніяк.
І отак, оголеним нервом, до листопада
Всю нестачу тебе в персональну скриньку Пандори,
Крізь весь простір і час галактично і без опори.
Ти отруйна і наркотична моя розрада.
Ілюзорність твоя - то беззаперечна стала.
Ти вростаєш у серце, подихи, навіть у шкіру.
Місяці викликають сліпу, фанатичну віру.
Перетворююсь тихо в [i]Дівчинку, що чекала[/i].
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450756
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.09.2013
автор: Fairytale