Він з'явився зненацька, - світанок, -
Усміхнувся, мов сонне маля,
Він озвався до мене птахами,
І здригнулася сонна рілля.
За вікном його погляд голубив
Неба чистого свіжий кришталь,
А самотні хмаринки, мов губи,
Цілували замріяну даль,
Грало тепле проміння у листі -
То світанку радів день новий,
І усмішки його пломенисті
Ніжно вітром торкалися вій.
"Здрастуй, сонце!" - зраділи дерева,
Мов дитина, я з ними радів,
І гаї, - жовті сонячні леви, -
Ніби восьме, найкраще із див.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450688
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.09.2013
автор: Олександр Обрій