Тихенько стука цей осінній дощ,
Розплакалося небо, сіре-сіре…
Мені так сумно на душі чогось,
І все, що бачу за вікном, не миле!
Як не люблю я цей осінній час,
Коли на землю опадає листя,
Птахи летять в чужі краї від нас,
І сонечко сховалося, не блиска!
Я розумом все визнаю, та десь
В душі моїй оте тепло бажане...
Живу лиш тим, що сірість ця пройде,
І літечко повернеться, настане!
Тихенько стука цей осінній дощ,
Мені, напевно, не вистача когось...
20.09.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450327
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2013
автор: Людмила Дзвонок