- Алло, мамо, я хочу тобі дещо сказати...
- Кажи. Що сталося?
- Послухай і зрозумій мене правильно. Це життя, і ми не знаємо, коли нас не стане... Я тебе дуже люблю... Я пишаюся тобою і безмежно тобі вдячна за все, що ти мені зробила... За те, що ти дала мені життя...
- Доню...
- Чекай.. я ще не все сказала. Дякую, що ти увесь цей час була зі мною, що підтримувала мене, що недосипала ночей, що летіла до мене, коли я приїжджала додому, за те, що ти за мене молилася... Розумієш, можливо, завтра, можливо, через годину мені не буде кому сказати ці слова або тобі не буде від кого їх чути... Я люблю тебе, моя хороша... Ти мій найперший промінчик сонця вранці... Ти моя найперша крапелька дощу... Ти моя найперша сніжинка зимою... Ти мій найперший пролісок весною....
Спасибі, що вислухала....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449547
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2013
автор: Павлина Косар