Пробач що не прийму тебе таким,
Яким у цей момент ти хочеш бути,
Що сумно тебе бачити сумним,
Хоч ти і хочеш саме сум відчути.
І ніби знаю, що на все свій час,
І завжди бути в радості не можна,
Та все одно не вмію без прикрас
Сприймати тебе й світлим, і тривожним.
Пробач, що я так палко хочу змін,
Коли твій голос сповнений печалі.
Бо я, бажаючи добра тобі,
Буває тебе справжнім не сприймаю.
Спиняй мої потоки марних слів,
Що вплинути на настрій дружно рвуться.
І будь лише таким, як сам схотів,
І я колись любити це навчуся.
19.06.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449374
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2013
автор: Таня Кириленко