Знову осінь скрадається тихо
У моє відкрите вікно.
І вже світ по іншому диха,
А я наче сплю всеодно.
Вже ключі журавлині щомиті
Нам співають прощальні слова.
І сади яблуневі политі,
Дощова вже скотилась сльоза.
А я сплю! Просто сплю і не чую,
Як птахи відспівали концерт.
Я й так знаю, що листя танцює
Свій осінній, сумний пірует.
Не люблю я осінні прощання -
З ними йде і частинка мене.
Знов приходить нестерпне мовчання
(Таке гостре, таке затяжне).
Краще я пересплю цю осінь
Під ковдрою теплих мрій.
А зійдуть колоски жовтокосі -
Я прокинуся повна надій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449118
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2013
автор: ЮЛІЯ