Цілувати тихими очима,
серце таємничістю горить.
Розірвало в грудях й за плечима
вічність , доторком - солодка мить.
Там десь у життєвому тумані,
таємничо квіти зацвіли.
Почуття горнулись без обману,
А обмови в боки розвели.
Долі наші - на піску малюнки,
подих вітру й хвилею знесло.
Пам*яті , що низького гатунку,
плинність в час - просипане зерно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448888
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2013
автор: Вразлива