Сонцесяйну замовлю я днину
І барвистих я айстрів нарву.
І до тебе, кохана, полину,
Розповім про любов не нову.
Осінь хутко прийшла, не барилась,
Не звикати порі цій до змін.
В золотистість нам двері відкрились,
Шелест листя співає їй гімн.
Наче близько далека та осінь,
Де колись з хвилюванням сказав:
«Моє серце кохає і просить,
Щоб з тобою життя поєднав!»
Не буває признань забагато,
Якщо любиш, коханням живеш,
Серце прагне сказати крилато
І єднанню сердець нема меж.
07.09.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2013
автор: С.Плекан