НЕНАСИТНИЙ ЛЕВ

Звучать  слова  не  перший  раз
У  сторону  мою:

-  Ти,  мол,  дружаня,  без  образ,  
Твою  галіматью
Не  те  що  в  книги,  -  в  дитсадки
Не  варто  і  нести.
Шевченко,  Пушкін,  -  чув  таких?
Ти  явно  не  із  тих.

-  Де  думки  шир,  де  глибина?
Лиш  поверхнева  муть.
Не  В  суті  ти,  а  явно  НА
Поверхні  твоя  суть,
Усе  ногами  догори,
Це  просто  тихий  жах...
Де  гра?  Акторський  де  надрив?
Де  мудрість  у  очах?
Суцільна  немічність,  атас!
А  ще  -  банальність  тем,
Не  буде  класика  із  Вас,
Писака  Ви...Проте,
Є  шанс  піднятися  в  очах,
Знайти  авторитет,
Ви  приголомшіть  читача,
Придумайте  сюжет:
Дрібна  інтрижка,  чи  страждань
Небачений  букет,
Любов,  що  мокра  від  ридань,
Чи  дівки  силует,
Що  мачо,  -  пристрасний  атлет,  -
У  ліжку  обійма,
Чи  вже  про  мисочку  котлет,
Якщо  ідей  нема,
Природу  Вашу...у  труні
Всі  бачать  (без  імен).

-  Беріть  двозначність,  хоч  у  ній  
Ніхто  ні  бе  ні  ме,
Але  смаки  такі  тепер,
Такий-бо  є  престиж,
Щоб  сенсу,  друже,  не  допер  -
Не  в  моді  вірш  простий!

-  І  не  пишіть  про  вічний  сенс
І  Всесвіту  глибінь,
Тепер  читабельне:  про  секс,
Про  пару  -  Янь  і  Інь.

Тоді  всерйоз  подумав  я:
Це  дійсно  парадокс.
"На  кой"  ускладнювать  життя
Слабким  на  передок?
Навіщо  люду  в  наші  дні  
Вникати  в  суть  речей?
Сидіть  на  темі-бо  одній  -
Якраз-то  для  нікчем.
Або  читать,  як  той  мікроб,
Про  дивне  НЛО
І  на  "подумать"  -  жодних  спроб
Щоб  мозку  не  було.
Ми  вже  давно  живемо  так:
Престиж  і  тілеса,
А  я  кажу,  що  ПРОСТОТА!    -
В  ній  сенс,  у  ній  краса.
А  я  кажу:  ПРОЗОРА  СУТЬ!  -
І  мудрість  в  ній  і  толк,
А  що  нам  загадки  несуть?
Лише  ілюзій  полк.  
Де  ВІЧНЕ  -  справжнє  там  життя,  
Все  інше  -  чистий  блеф,
Порок  -  ущербності  дитя
І  ненаситний  лев.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448223
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2013
автор: Олександр Обрій