[i](Парафраз Марсельєзи)[/i]
[i](куплет 1)[/i]
Знову тирани виточують зброю
під прапорами братів-ворогів.
Наймані оптом лихою ордою,
прямо з трибуни готові до бою,
щоб розтерзати Вітчизни синів.
[i]Рефрен[/i]
Слово, до зброї!
Стомилась земля.
Пора, пора!
Потом і кров’ю
зросити поля.
[i](куплет 2)[/i]
Нам не позичать ні щастя, ні волі,
не подарують тепла і добра.
Поки жирують господарі долі,
перемагати одному у полі
не випадає досвітня пора.
[i](куплет 3)[/i]
У піднебесній ще свіжі могили,
де полягли одинокі співці.
На відгодівлю нечистої сили
кращих із кращих епоха скосила –
зрілі вершки та міцні корінці.
[i](куплет 4)[/i]
Чуєте пульс животворного руху,
що прищепили народу здавен?
Переборовши свавільну наругу
та переливши у пісню всю тугу,
нація духу відродиться з ген.
[i](куплет 5)[/i]
Прагнення наші відновляться в дітях.
Воля дідівська у внуках живе.
Годі нам ритись в ганчір’ї і см́ітті.
Поки є правда на білому світі,
не пережити старому нове.
[i]Рефрен[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448100
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.09.2013
автор: I.Teрен