я загубила тебе на трамвайній зупинці.
вчора.
я плакала і думала - як тепер, як.
потім чайки мостили гнізда,
гнізда мостили чайок
на черепиці сусіднього будинку.
моє вікно плакало на нього і думало
як тепер, як.
я загубила тебе на трамвайній зупинці.
два роки тому.
чугунна ванна лишала написи повсюдно.
вона писала - як тепер, як.
я писала - світ помножив на сто свої діри.
і щока червоніла від ляпасу.
я загубила тебе на трамвайній зупинці.
пройшла рівно тисяча
днів.
і кожен спинався у прощу.
і кожен кричав мені - як тепер, як.
тільки тисяча перший день осені
докричався.
і я загубила тебе на трамвайній зупинці
сьогодні вранці
і завтра
і знов і знов і знов
корпораційні плакати заляпані брудом
на яких миготить неон - як тепер, як.
як і тоді, як і повсякчас - старезний міт.
про те, як я загубилась на трамвайній зупинці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447614
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2013
автор: kappa