ВОНА не просить, ВОНА просто ображається коли ЇЙ того не дають. ЇЙ просто надоїло просити. ВОНА більше не сміється, ВОНА тільки в гордій самотності плаче. На людях ВОНА сильна і незалежна, а на одинці із собою тихо помирає від ніжності, якої нікому віддати. ЇЙ надоїло бути гордою,ВОНА змучилася плакати на одинці з собою. ВОНА хоче кохання:сильного,справжнього,вірного і нестримного,простого і людського кохання. ЇЙ надоїдло,але ВОНА все ще тримається,старається здаватися гордою і щирою в своїй усмішці. Правда ЇЙ це не подобається, але ВОНА з малку буда навченою триматися гордо. Скоро ЇЇ душа може не витримати, але це буде потім. А зараз ВОНА старається грати добре завчену роль. Роль хорошої актриси. ВОНА старається знову почати довіряти. Намагається зрозуміти, шо сталося із НЕЮ. Чому ВОНА прагне романтики. Старається бути такою як була,але щодень цей міф ризикує бути зруйнованим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446936
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2013
автор: Ольга-Леля Музичка