Той день так гарно починався,
Зі сну збудилася земля.
Приємні клопоти весільні
Розпочала уся сім"я.
Нараз дзвінок тривожний ранній,
У серці музику ввірвав.
- Батька нема,- звідтіль сказали.
Смертельний холод огортав.
Земля хитнулась під ногами,
І сльози бризнули з очей...
- Ну як тепер іти до мами?
Сестри, засмутити дітей?
Ні-ні. Я не скажу нічого.
Нехай не знає вся рідня
Того пекучого, важкого
Болю-вогню, що знаю я.
Зіграю роль хоч дуже важко,
І серце репає. Дарма...
Скажу все потім, трохи згодом,
У мене виходу нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446932
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.09.2013
автор: Ніжність - Віталія Савченко